Глибоке розуміння вікових особливостей і потреб дітей є ключем до знаходження вірного шляху навчання.
Ми знаємо, що не можна дитину просто навчити якомусь предмету. Як би ми не взаємодіяли з дитиною, ми впливаємо на неї виховуючи. А отже ми маємо виховувати свідомо.
Все в дитині в цей час ще розвивається і змінюється: тіло росте і витягується, змінюються зуби, перелаштовується травна система, відбуваються зміни в роботі мозку, нарощується довільність у роботі уваги, пам’яті, мислення, емоційного регулювання, змінюється соціальна активність дитини, її здатність бачити себе в цьому світі. Ми прагнемо допомагати дитині у становленні, підтримувати природній хід розвитку особистості.
Кожен з нас є частиною природи. Маленькі діти відчувають зв’язок з нею набагато сильніше. Тому навчання в школі відбувається в атмосфері безпосереднього живого сприйняття природи і людей. Ми прагнемо дихати та рухатись на відкритому просторі, вживати натуральні продукти у відповідний сезон. Ми відчуваємо погодні зміни, спостерігаємо особливості природи. Ми ходимо на прогулянки в парк, поле, ліс, де спостерігаємо розмаїття рослинного і тваринного світу, працюємо з натуральними матеріалами, дізнаємось про мовні, математичні, фізичні, соціальні явища, помічаючи їх в оточуючому світі. Ритми природи живуть в наших уроках живопису та рукоділля, приходять у поезіях рідною та іноземною мовами, проявляються в творах, які ми читаємо, дають основу для рахунку та спостереження закономірностей. Світ єдиний і ми хочемо його переживати таким.
Здоровий ритм – це здоров’я фізичне і психічне. В школі, це час і тривалість занять, перерв, час прийому їжі, час прогулянок, час видів занять та їх кількості, час структурований і час вільної гри. Цей ритм впливає на домашній, а домашній впливає на шкільний.
Шкільне життя, як і життя вдома, завдяки своїй ритмічності дає дитині відчуття стабільності і безпеки.
Для нас важливо зберігати в дитині авторитет дорослого, батьків і вчителя, бо дитина в цьому віці ще дуже активно спирається на нього. Але цей авторитет зростає не через страх чи тиск, а через уважне та справедливе ставлення, через знання і глибоке розуміння потреб кожної дитини в класі. Через поважне ставлення батьків до шкільного життя, вчителя – до життя родини. Через розуміння того, що корисні звички, які ми зрощуємо в дітях, є у повсякденному житті дорослих, і що в школі вони особливо цінуються. Цей світ єдиний.
Ми працюємо в рухливому класі. Замість парт і стільців в ньому лавочки і пуфи, що дозволяє швидко трансформувати речі згідно поставленої мети вчителем.
Це наша можливість активно рухатись на уроці, розвивати координацію, рівновагу, тактильні і просторові відчуття.
Мислення дитини переважно образне, саме тому знання, які приходять до дитини, приходять у таких образах природи чи казки, руху чи дії, які є знайомими, зрозумілими, легкими у сприйнятті. Числа та букви, знаки та поняття стають не просто термінами, їхній образ пов’язаний з значенням, яке вони несуть.
